Учасники

Керівник проекту
Антропологи
Археологи
Археозоологи
Етнологи
Географи
Історики
Історики мистецтва
Палеоботаніки
Спеціалізовані аналізи

Керівник проекту

д-р габ., проф. Жешівського університету Марцін Волошин

Археолог, історик-медієвіст (див. wikipedia.pl). Випускник Яґєллонського університету (Інститут археології — 1995 р., Інститут історії — 1997 р.). У 1997-2015 рр. – співробітник Інституту археології та етнології ПАН, з 2004 р. – працівник Інституту археології Жешівського університету. Стипендіат Фундації ім. А. фон Гумбольдта (2011-2013 рр.).
Спеціалізується на дослідженні контактів середньовічної Польщі зі світом візантійсько-руської цивілізації за археологічними, нумізматичними і писемними джерелами (докторат 2003 р., габілітація 2014 р.).
Автор/співавтор та редактор/співредактор понад 100 наукових публікацій (див. academia.edu), серед яких:
1). M. Wołoszyn (red.)
2009. Byzantine Coins in Central Europe between the 5th and 10th Century, Kraków.
2). M. Salamon, M. Wołoszyn, A. Musin, P. Špehar, M. Hardt, M.P. Kruk, A. Sulikowska-Gąska (red.)
2012. Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe: Archaeological and Historical Evidence, Kraków–Leipzig–Rzeszów–Warszawa, t. I-II.
3). M. Wołoszyn
2014. Theophylaktos Simokates und die Slawen am Ende des westlichen Ozeans – die erste Erwähnung der Ostseeslawen? Zum Bild der Slawen in der frühbyzantinischen Literatur = Teofilakt Simokatta i Słowianie znad brzegu Oceanu Zachodniego — najstarsze świadectwo obecności Słowian nad Bałtykiem? Przyczynek do studiów nad obrazem Słowian w literaturze wczesnobizantyńskiej, Kraków.
4). M. Florek, M. Wołoszyn (red.)
2016. The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe, Kraków–Leipzig–Rzeszów–Warszawa, t. I-II.

Антропологи

д-р Аґата Цєсьлік

Антрополог. Із 2014 р. – співробітниця Закладу антропології Інституту імунології та експериментальної терапії ПАН ім. Людвіка Гіршфельда у Вроцлаві. До того працювала на кафедрі біології людини Вроцлавського університету, де 2012 р. захистила докторат.
Наукові інтереси зосереджені навколо проблем дослідження людських скелетів, передусім, на можливості вивчення стану здоров’я історичних популяцій та порівняльних морфологічних аналізах. Перебувала на піврічному дослідницькому стажуванні у Цюріху в рамках Програми KNOW, організованої Вроцлавським центром біотехнології, також брала діяльну участь у розкопках археологічних пам’яток на території Польщі і за кордоном, зокрема, у печері Карін Так у Нагірному Карабаху. На даний час спеціалізується на питаннях палеопатології, еволюційної медицини і судової антропології.
Авторка/співавторка наукових праць, серед яких:
1). W. Nowaczewska, A. Wiśniewski, A. Cieślik, M. Bonar, P. Dąbrowski
2015. The mystery of the Siemonia skull (Poland): from the paleolithic to the middle ages, (w:) S. SÁZELOVÁ, M. NOVÁK, Al. MIZEROVÁ (red.), Forgotten Times and Spaces: New perspectives in paleoanthropological, paleoetnological and archeological studies, Brno, 507-519.
2). A. Cieślik
2017. Evidence of tuberculosis among children in medieval (13th-15th century) Wrocław: A case study of hip joint tuberculosis in a juvenile skeleton excavated from the crypt of the St. Elizabeth church, Anthropological Review, vol. 80, 219-231.
3). A. Cieślik, P.Dąbrowski, M. A. Przysiężna-Pizarska
2017. The face of conflict: Significant sharp force trauma to the mid-facial skeleton in an individual of probable 16th–17th century date excavated from Byczyna, Poland, International Journal of Paleopathology, 75-78.
4). W. Nowaczewska, U. Łapicka, A. Cieślik, P. Biecek
2017. The relationship of cranial, orbital and nasal cavity size with the morphology of the supraorbital region in modern homo sapiens, Anthropologischer Anzeiger, vol. 74, 247-262.
Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

проф., д-р габ. Барбара Квятковська

Антрополог. Випускниця Вроцлавського університету (докторат 1993 р., габілітація 2005 р.). У 1981-1986 рр. працювала в Закладі антропології ПАН у Вроцлаві, у 1986-2009 рр. – в Закладі/кафедрі антропології Вроцлавського університету, з 2009 р. – професор надзвичайний кафедри антропології Природничого університету у Вроцлаві, заступник декана з питань напряму “Біологія і біологія людини” факультету біології і тваринництва (з 2012/2013 навч. року).
Наукові інтереси: вивчення історичних популяцій на основі людських скелетів, палеопатології, реконструкція голови за черепом, ауксологія і пропаганда здорового способу життя серед населення. Із зацікавлень останнього часу — можливості візуалізації матеріалів дослідження скелетів за допомогою 3D-сканера і реконструкція прижиттєвого вигляду за черепом із застосуванням сучасного програмного забезпечення. Авторка/співавторка понад 80 наукових праць (див.: researchgate.net), серед яких:
1). B. Kwiatkowska
2005. Mieszkańcy średniowiecznego Wrocławia – ocena warunków życia i stanu zdrowia w ujęciu antropologicznym, Wrocław.
2). A. Tomaszewska, J. Tomczyk, B. Kwiatkowska
2013. Characterisation of the supraorbital foramen and notch as an exit route for the supraorbital nerve in populations from different climatic conditions, HOMO – Journal of Comparative Human Biology 64 (1), 58-70.
3). A. Tomaszewska, B. Kwiatkowska, R. Jankauskas
2015. Is the area of the orbital opening in humans related to climate? American Journal of Human Biology 27:6, 845-850.
4). A. Gawlikowska-Sroka, J. Szczurowski, B. Kwiatkowska et al.
2016. Concha bullosa in paleoanthropological material. Advances in experimental medicine and biology 952, 65-73.
Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р габ., проф. надзв. Славомір Козєл

Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р Катажина Кузьнярска

д-р Алєксандра Лісовска-Ґачорек

Антрополог. Випускниця Яґєллонського університету в Кракові (докторат 2017 р.). Із 2018 р. – співробітниця Закладу хімії навколишнього середовища Інституту екології та біоетики Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві.
Наукові інтереси зосереджені навколо використання аналізів стабільних ізотопів у дослідженні біологічного матеріалу (археологічний кістковий матеріал). За допомогою хімічних методів д-р А. Лісовска-Ґачорек вивчає зв’язок між біологією, культурою і середовищем, концентруючись на реконструкції харчового раціону, походження і міграцій населення, як на індивідуальному, так і на популяційному рівнях.
Авторка/співавторка наукових публікацій (див. researchgate.net), серед яких:
1). A. Lisowska-Gaczorek, S. Kozieł, B. Cienkosz-Stepańczak, K. Mądrzyk, J. Pawlyta, S. Gronkiewicz, M. Wołoszyn, K. Szostek
2016. An analysis of the origin of an early medieval group of individuals from Gródek based on the analysis of stable oxygen isotopes, HOMO 67, 313-327.
2). B. Cienkosz-Stepanczak, A. Lisowska-Gaczorek, E. Haduch, R. Ellam, G. Cook, J. Kruk, S. Milisauskas, S. Kozieł, K. Szostek
2017. Nitrogen and Strontium Isotopes as Tools for the Reconstruction of Breastfeeding Practices and Human Behavior – A Neolithic Collective Grave in Bronocice (Poland), Collegium Antropologicum 41, 133-141.
3). G. Osipowicz, H. Witas, A. Lisowska-Gaczorek, L. Reitsema, K. Szostek, T. Płoszaj, J. Kuriga, D. Makowiecki D., K. Jędrychowska-Dańska, B. Cienkosz-Stepańczak
2017. Origin of the ornamented bâton percé from the Gołębiewo site 47 as a trigger of discussion on long-distance exchange among Early Mesolithic communities of Central Poland and Northern Europe, PLoS One 12, 10: e0184560.
4). Ł. Oleszczak, A.P. Borodovskiy, K. Szostek, A. Lisowska-Gaczorek, S. Kozieł, J. Pawlyta, S.S. Tur, B. Cienkosz-Stepańczak
2018. The Origin of Culturally Diversified Individuals Buried in the Early Iron Age Barrow Cemetery at Chultukov Log-1 (Upper Altai) in Light of the Analysis of Stable Oxygen Isotopes, Collegium Antropologicum 42 (1), 1-11.
Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

проф., д-р габ. Кшиштоф Шостек

Археологи

д-р Міхал Аух

Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

мгр Йоланта Баґіньска

Археолог. Випускниця Яґєллонського університету в Кракові. Із 1984 р. – співробітниця Регіонального музею в Томашові Любельському.
Спеціалізується на вивченні поселенських структур культури шнурової кераміки на Сокальській гряді.
Авторка/співавторка наукових публікацій, серед яких:
1). Machnik, J. Bagińska, W. Koman
2001. Nowa, synkretyczna grupa kultury ceramiki sznurowej w Polsce środkowo – wschodniej, (w:) B. Ginter, B. Drobniewicz, B. Kazior, M. Nowak, M. Poltowicz (red.), Problemy epoki kamienia na obszarze Starego Świata. Księga Jubileuszowa dedykowana profesorowi Januszowi K. Kozłowskiemu, Kraków, 389-400.
2). J. Machnik, J. Bagińska, W. Koman
2009. Neolityczne kurhany na Grzędzie Sokalskiej w świetle badań archeologicznych w latach 1988 – 2006, Kraków.
3). J. Bagińska, W. Koman
2011. Wyniki badań kolejnych kurhanów kultury ceramiki sznurowej na Grzędzie Sokalskiej, (w:) H. Kowalewska-Marszałek, P. Włodarczak (red.), Kurhany i obrządek pogrzebowy w IV – II tysiącleciu p.n.e., Kraków-Warszawa, 371-396.
4). J. Bagińska, M. Piotrowski, M. Wołoszyn (red.)
2012. Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy, Tomaszów Lubelski-Leipzig-Lublin-Rzeszów.
Функції: виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

мгр Анна Бохнак

Функції: виконавиця у гранті “Сфінкс слов’янської сфрагістики: пломби дорогичинського типу з Чермно на східноєвропейському порівняльному тлі”.

проф., д-р габ. Анджей Буко

Функції: консультант у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; консультант у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

д-р Томаш Дзєньковский

Археолог. Випускник Університету Марії Кюрі-Склодовської (1996). У 1996-2012 рр. – співробітник приватної археологічної фірми. В рамках співпраці з Інститутом археології та етнології ПАН (Варшава) був учасником трьох міждисциплінарних наукових проектів. 2011 р. в Інституті археології та етнології ПАН захистив докторат. Із 2013 р. – ад’юнкт Інституту археології Університет Марії Кюрі-Склодовської. У 2014-2015 рр. – керівник проекту під егідою Міністерства культури і національної спадщини, який завершився публікацією монографії про пам’ятку Городисько. У 2013-2018 рр. – учасник двох міжнародних наукових проектів.
Наукові інтереси зосереджені на проблематиці польсько-руського політично-культурного пограниччя.
Автор/співавтор кількадесят наукових публікацій, серед яких:
1). T. Dzieńkowski
2012. Das mittelalterliche Chełm im Lichte archaologischer Quellen, (w:) A. Rozwałka (red.), Archaeology in a town, a town in archaeology, Analecta Archaeologica Ressoviensia 7, Rzeszów, 371-458.
2). T. Dzieńkowski (red.)
2016.Horodysko. Od epoki kamienia do wczesnego średniowiecza, Lublin.
3). R. Dobrowolski, J. Rodzik, P. Mroczek, P. Zagórski, K. Bałaga, M. Wołoszyn, T. Dzieńkowski, I. Hajdas, S. Fedorowicz
2018. Environmental conditions of settlement in the vicinity of the mediaeval capital of the Cherven Towns (Czermno site, Hrubieszów Basin, Eastern Poland), Quaternary International https://doi.org/10.1016/j.quaint.2018.05.042
4). T. Dzieńkowski
2018. Early Medieval settlement in the area of the mouth of the Huczwa river to the Bug river in the light of surface surveys and research excavations, as well as stray finds, (w:) M. Wołoszyn (red.), The early medieval settlement complex at Gródek upon the Bug River in the light of results from past research (1952-1955). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Gródku nad Bugiem w świetle wyników badań dawnych (1952-1955). Podstawy źródłowe, U źródeł Europy Środkowo-Wschodniej = Frühzeit Ostmitteleuropas 4, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Warszawa, 75-138.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

д-р габ. Марек Фльорек

Археолог, історик. Випускник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Із 1981 р. – співробітник пам’яткоохоронних служб у Тарнобжезі і Перемишлі, тепер – у Воєводському Уряді Охорони Пам’яток в Кєльцах (Делегатура в Сандомирі). Із 2004 р. – співробітник Інституту археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.
Спеціалізується на вивченні середньовічних поселенських структур Сандомирської землі, а також поховального обряду в праісторії та середньовіччі у Центральній Європі та його значенні у дослідженні соціальної та етнічної диференціації тогочасних спільнот (докторат 2001 р.; габілітація 2016 р.). Автор/співавтор понад 300 наукових публікацій (zob. academia.edu), серед яких:
1). M. Florek
2005. Sandomierski ośrodek grodowo-miejski w średniowieczu, Warszawa.
2). M. Florek
2008. Issues concerning the existence and functions of the so-called great kurgans in Małopolska in early phases of the Early Middle Ages/Zagadnienie istnienia i funkcji tzw. Wielkich kurhanów w Małopolsce w starszych fazach wczesnego średniowiecza, Analecta Archaeologica Ressoviensia 3, 273-307.
3). M. Florek, M. Wołoszyn (red.)
2016. The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Warszawa 2016, t. I-II.
4). M. Florek
2017. Lublin między VIII a XIII wiekiem w świetle badań archeologicznych, Rocznik Lubelski 43, 13-41.
Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

мгр Івона Фльоркєвіч

Археолог. Випускниця Інституту археології Жешівського університету (2004 р.). Із червня 2017 р. – співробітник Інституту археології Жешівського університету (в рамках „Filioque”), стипендіатка Фундації Pro Archaeologia Saxoniae, стипендія Ґерхарда Берсу (2017-2018 рр.).
Авторка/співавторка понад 20 наукових та науково-популярних публікацій і рецензій (див.: academia.edu), серед яких:
1). M. Wołoszyn, I. Florkiewicz, T. Dzieńkowski, S. Sadowski, E. M. Nosek, J. Stępiński
2016. Cherven before Cherven Towns. Some remarks on the history of the Cherven Towns area (eastern Pland) till the end of 10 th century, (w:) Á. Bollók, G. Csiky, T. Vida (red.), Zwischen Byzanz und der Steppe. Archäologische und historische Studien: Festschrift für Csanád Bálint/Between Byzantium and the Steppe: Archaeological and Historical Studies in Honour of Csanád Bálint on the Occasion of His 70th Birthday, Budapest, 691-718.
2). I. Florkiewicz, A. Urbański
2016. Czermno, site IIG. Wooden structures discovered in 1985 = Czermno, stanowisko IIG. Konstrukcje drewniane odkryte w 1985 r., (w:) M. Florek, M. Wołoszyn (red.), The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe t. I, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Warszawa 2016, 385-419.
3). I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin et all.
2020. The Sphinx of Slavic Sigillography – small lead seals of „Drohiczyn type” from Czermno. Material evidence = Sfinks słowiańskiej sfragistyki – plomby „typu drohiczyńskiego” z Czermna. Podstawy źródłowe, U Źródeł Europy Środkowo-Wschodniej = Frühzeit Ostmitteleuropas, t. 6/2, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Saint Petersburg-Warszawa.
4). T. Dzieńkowski, M. Wołoszyn, I. Florkiewicz, R. Dobrowolski, J. Rodzik, I. Hajdas, M. Krąpiec
2020. Digging the history. Absolute chronology of the settlement complex at Czermno-Cherven’ (eastern Poland). Research status and perspectives, Sprawozdania Archeologiczne 72/2, 409-466.
Функції: виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”; виконавиця у гранті “Сфінкс слов’янської сфрагістики: пломби дорогичинського типу з Чермно на східноєвропейському порівняльному тлі”.

мгр Томаш Гербіх

мгр Анна Гирхала

Археолог. Випускниця Інституту археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Із 2008 р. – співробітниця, зберігач фондів (кустош) Музею ім. Ст. Сташіца в Грубешові. Керівниця наукових проектів, у т. ч. “Найменш відомий серед найцікавіших: поховальний обряд стжижовської культури” (Національний центр науки), “Багатошарова пам’ятка в Чернічині: невідоме джерело знань із праісторії і раннього середньовіччя” (Міністерство культури і національної спадщини; завершений монографією про пам’ятку).
Авторка/співавторка наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). A. Hyrchała
2015. Kultura strzyżowska – początek nowej epoki, (w:) A. Hyrchała, B. Bartecki (red.), Wojownik i księżniczka. Archeologia – medycyna sądowa – sztuka, Hrubieszów, 32-51.
2). A. Hyrchała
2015. Wojownik i księżniczka z Rogalina – nowy rozdział w dziejach badań nad kulturą strzyżowską, (w:) A. Hyrchała, B. Bartecki (red.), Wojownik i księżniczka. Archeologia – medycyna sądowa – sztuka, Hrubieszów, 52-79.
3). A. Przystańska, D. Lorkiewicz-Muszyńska, M. Abreu-Głowacka, M. Glapiński, A. Sroka, A. Rewekant, A. Hyrchała, B. Bartecki, Cz. Żaba, T. Kulczyk
2017. Analysis of human dentition from Early Bronze Age: 4000-year-old puzzle, Odontology, 105:1, 13-22.
4). A. Hyrchała, W. Koman
2017. Cmentarzysko szkieletowe kultury mierzanowickiej, (w:) A. Hyrchała (red.), Wielokulturowe stanowisko 3 w Czerniczynie w świetle badań w latach 1981-1985, Hrubieszów, 32-59.
Функції: виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р Вуядін Іванішевіч

д-р Пьотр Котовіч

Археолог. Випускник Інституту археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (2002 р.). Відразу після завершення навчання розпочав роботу в Археологічній лабораторії Історичного музею в Сяноку, де й досі працює зберігачам фондів (кустошем). За сумісництвом працював також у Жешівському університеті і Державній вищій професійній школі в Сяноку. У 2017 р. в Жешівському університеті захистив докторат на тему “Ранньосередньовічні сокири з польських земель”.
Спеціалізується в галузі середньовічної археології, передусім, польсько-руського пограниччя і зброєзнавства. Ініціатор заснування і головний редактор щорічника „Acta Militaria Mediaevalia”, який виходить ось уже 15 років.
Автор, співавтор і редактор багатьох наукових і науково-популярних публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). S. Cygan, M. Glinianowicz, P. N. Kotowicz (red.)
2011. „In Silvis, campis… et urbe”. Średniowieczny obrządek pogrzebowy na pograniczu polsko-ruskim, Collectio Archaeologica Ressoviensis XIV, Rzeszów-Sanok.
2). P. N. Kotowicz
2013. Broń i oporządzenie jeździeckie, (w:) J. Kalaga (red.), Sutiejsk. Gród pogranicza polsko-ruskiego w XI-XIII w. Studium interdyscyplinarne, Warszawa, 62-75.
3). P. N. Kotowicz
2014. Topory wczesnośredniowieczne z ziem polskich. Katalog źródeł, Rzeszów-Sanok.
4). P. N. Kotowicz
2018. Early medieval Axes from the Territory of Poland, Kraków.
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

мгр Єжи Кусьнєж

Археолог. Випускник Інституту археології Яґєллонського університету (1978 р.). У 1978-1985 рр. – співробітник Окружного музею в Замості, у 1985-1989 рр. – працівник пам’яткоохоронного уряду Замойського воєводства, з 1989 р. – співробітник Замойського музею в Замості.
Спеціалізується на археології доби бронзи і раннього середньовіччя та історії археологічних досліджень польсько-руського пограниччя.
Автор/співавтор близько 100 наукових публікацій, серед яких:
1). J. Kuśnierz
1998. Die Beile in Polen III (Tűllenbeile), Prähistorische Bronzefunde IX, 21, Stuttgart.
2). J. Kuśnierz
2007. Skarb wyrobów brązowych ze Szczebrzeszyna w powiecie zamojskim. Studia nad epoką brązu i wczesną epoką żelaza w Europie, (w:) J. Chochorowski (red.), Księga poświęcona profesorowi Markowi Gedlowi na pięćdziesięciolecie pracy w Uniwersytecie Jagiellońskim, Kraków, 371-402.
3). J. Kuśnierz
2010. Находкимечейи топоров с XIV-XV вв. в пограничной зоне Червоной Руси и Польского королевства на фоне вооружённих конфликтов Венгрии, Польши и Литвы за Русь и войны с Тевтонским орденом в 1410 г., Русское наследие в странах Восточной и Центральной Европы, Брянск, 327-341.
4). J. Kuśnierz
2015. Реконструкція укріплень фортеці Замостя у 2011-2012 роках. Проблема археологічного нагляду, Вісник Рятівної Археології. Acta Archeologiae Conservativae, Випуск 1, Львів, 26-43.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р іст. наук Алєксандр Мусін

Археолог, історик. Випускник кафедри археології історичного факультету Санкт-Петербурзького університету (1992 р.) і Санкт-Петербурзької Православної Духовної Академії (1995 р.) (Росія). Із 2000 р. – співробітник Інституту історії матеріальної культури РАН у Санкт-Петербурзі.
Спеціалізується на вивченні контактів середньовічної Східної Європи зі світом візантійської і латинської цивілізацій за археологічними і писемними джерелами. Займається історією та археологією Церкви і християнства (канд. іст. наук 1997 р., д-р іст. наук 2003 р.).
Автор/співавтор та редактор/співредактор понад 400 наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). А. Мусин
2002. Христианизация Новгородской земли в IX-XIV вв. Погребальный обряд и христианские древности [Khristianizatsiya Novgorodskoy zemli v 9-14 vekakh. Pogrebalniy obryad i khristianskie drevnosti = Chrystianizacja Ziemi Nowogrodzkiej w IX – XIV wiekach: obrządek pogrzebowy i dewocjonalia chrześcijańskie], Trudy Instituta Istorii Materialnoy Kultury 5, Sankt Petersburg (język rosyjski, streszczenie angielskie).
2). E. Nosov, A. Musin (red.)
2009. Императорская Археологическая Комиссия (1859-1917) [Imperatorskaya Arkheologitscheskaya Komissya = Cesarska Komisja Archeologiczna], St. Petersburg, t. 1-2 (język rosyjski, streszczenie angielskie).
3). M. Salamon, M. Wołoszyn, A. Musin, P. Špehar, M. Hardt, M.P. Kruk, A. Sulikowska Gąska (red.)
2012. Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe: Archaeological and Historical Evidence, Kraków–Leipzig–Rzeszów–Warszawa, t. I-II.
4). P. Bauduin, A. Musin (red.)
2014. Vers l’Orient et vers l’Occident: regards croisés sur dynamiques et les transferts culturels des Vikings à la Rous ancienne, Caen.
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; виконавець у гранті “Сфінкс слов’янської сфрагістики: пломби дорогичинського типу з Чермно на східноєвропейському порівняльному тлі”.

проф., д-р габ. Міхал Парчевський

Функції: консультант у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р іст. наук Анна А. Пєскова

проф., д-р габ. Яцек Полєський

канд. іст. наук Ярослав Погоральський

Археолог, історик-медієвіст. Випускник кафедри археології Львівського національного університету ім. І. Франка (2001 р.). Із 2004 р. – асистент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки, з 2006 р. – директор Археологічного музею Львівського національного університету ім. І. Франка.
Спеціалізується на вивченні середньовічного слов’янського житла (канд. іст. наук 2018 р.) та середньовічній археології й історії Галичини і Волині, передусім, Перемишльської землі.
Автор/співавтор понад 50 наукових праць (див.: academia.edu), серед яких:
1). Я. Погоральський
2010. Побутові печі у житлах ІV–X ст. з Волино-Прикарпатського порубіжжя, Археологія і давня історія України 4, 109-120.
2). J. Pohorals’kyj
2012. Stanowiska archeologiczne z okresu wczesnego średniowiecza na Roztoczu Wschodnim, (w:) W. Łysiak (red.), Roztocze i jego mieszkańcy. Historia i kultura, Tomaszów Lubelski, Lubaczów, 75-84.
3). Я. Погоральський
2013. До локалізації деяких літописних пунктів Перемишльської землі, (в:) V. Nagirnyj, T. Pudłocki (red.), Przemyśl i ziemia przemyska w strefie wpływów ruskich X – połowa XIV w. (COLLOQUIA RUSSICA, Series II, Tom I), Kraków, 57-66.
4). Я. Погоральський
2013. Житла з печами як маркер напрямів і динаміки розселення склавинів: східнокарпатський шлях, (в:) J. Gancarski (red.), Transkarpackie kontakty kulturowe wokresie lateńskim, rzymskim i wczesnym średniowieczu, Krosno, 185-197.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

мгр Беата Політ

Археолог. Випускниця Інституту археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (2010 р.), докторантка Інституту археології Жешівського університету. Із 2018 р. – очільниця відділу археології Національного музею в Кєльцах. Керівниця кількох наукових проектів, у т. ч. “Пізньоскіфські і сарматські прикраси в Криму: типологічно-хронологічні зміни” (Національний центр науки).
Авторка/співавторка наукових статей і рецензій (див.: academia.edu), серед яких:
1). P. Mączyński, B. Polit
2016. Wytwory krzemienne z cmentarzyska z późnej starożytności Nejzac na Krymie, Wiadomości Archeologiczne 6, 175-193.
2). P. Mączyński, B. Polit
2017. Discovered Once Again. Interpretation of Flint Artefacts from Funerary Constructions of the Late Scythian Culture, Archäologisches Korrespondenzblatt 47/3, 383-396.
3). B. Polit
2018. Considerations on bracelets with “globular” and “pineal-shaped” endings from the Sarmatian period Crimea, Materiały i Sprawozdania Rzeszowskieo Ośrodka Archeologicznego 39, 71-89.
4). B. Polit
2018. Some remarks on the metal jewellery from male burials of the Late Roman period cemetery of Neyzats, Крым в сарматскую эпоху (II в. до н.э. – IV в.н.э.) III, Симферополь, 121-136.
Функції: виконавиця у гранті “Сфінкс слов’янської сфрагістики: пломби дорогичинського типу з Чермно на східноєвропейському порівняльному тлі”.

д-р Лукаш Поспєшний

Археолог. Випускник Університету Адама Міцкєвіча в Познані (2007 р.). У 2007-2012 рр. – докторант Інституту праісторії Університету Адама Міцкєвіча, у 2012-2013 рр. — співробітник факультету історичних студій Університету в Ґьотеборзі, з 2013 р. – співробітник Інституту археології та етнології ПАН в Познані. Стипендіат Уряду Данії (2005-2006 рр.) і Kazimierz Salewicz og hustru Marit Jensens Studiefond (2009-2010 рр.) при Університеті в Орхусі, а також Програми Visby (2009-2010 рр.) при Університеті в Ґьотеборзі, лауреат стипендії Міністра науки і вищої освіти для талановитих молодих науковців (2017 р.).
Спеціалізується на вивченні європейських спільнот пізнього неоліту і доби ранньої бронзи (із використанням ізотопних методів) та археологічній геофізиці (докторат 2012 р.).
Автор/співавтор та співредактор понад 40 наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). Ł. Pospieszny
2009. Zwyczaje pogrzebowe społeczności kultury ceramiki sznurowej w Wielkopolsce i na Kujawach, Poznań.
2). Ł. Pospieszny
2015. Freshwater reservoir effect and the radiocarbon chronology of the cemetery in Ząbie, Poland, Journal of Archaeological Science 53, 264-276.
3). S. Nowaczyk, Ł. Pospieszny, I. Sobkowiak-Tabaka (red.)
2017. Megalityczny grobowiec kultury amfor kulistych z Kierzkowa na Pałukach. Milczący świadek kultu przodków z epoki kamienia, Biskupińskie Prace Archeologiczne nr 12, Biskupin.
4). Ł. Pospieszny
2017. Badania geofizyczne grodziska i osady towarzyszącej w Grodziszczu, stan. 1, (w:) B. Gruszka (red.), Grodziszcze. Od grodu plemiennego do kluczowego ośrodka zachodnich rubieży państwa wczesnopiastowskiego. Studium interdyscyplinarne, część 1, Zielona Góra, 149-154.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р Сильвестр Садовський

Археолог. Випускник кафедри археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (2001 р.). Із 2004 р. – співробітник Інституту археології УМКС. У 2011 р. в Інституті археології Університету Міколая Коперніка в Торуні захистив докторат, присвячений озброєнню сарматів. Із 2004 р. проводить археологічні дослідження пам’яток на території ґміни Комарув-Осада у Замойському повіті (напр., біритуальний могильник римського часу Сваричув-1).
Наукові інтереси: кінець первісної епохи, степові народи Східної Європи.
Автор/співавтор наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). S. Sadowski
2012. New perspectives in the research of Sarmatian edged weapon on the example of swords and daggers with a ring-shaped pommel, (w:) Культуры степной Евразии и их взаимодействие с древними цивилизациями: Материалы международной научной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения выдающегося российского археолога Михаила Петровича Грязнова / Cultures of the steppe zone of Eurasia and their interaction with ancient civilizations: Materials of the International conference dedicated to the 110th birth anniversary of the outstanding Russian archaeologist Mikhail Petrovich Gryaznov, Санкт-Петербург / St. Petersburg, 389-395.
2). S. Sadowski
2012. Nowe znaleziskoczekanatypuscytyjskiego z południowo-wschodniej Polski, (w:) W. Blajer (red.), Peregrinationes Archaeologicae in Asia et Europa Joanni Chochorowski dedicatae, Kraków, 385-390.
3). M. Kłosińska, S. Sadowski
2017. Long distance connections of the south-eastern peripheries of the Lublin region at the time of the Lusatian culture in the light of archival and newly discovered materials, Sprawozdania Archeologiczne 69, 391-408.
4). M. Kłosińska, J. Orzeł, S. Sadowski
2017. Z badań nad znaleziskami brązowych sierpów z guzkiem na Lubelszczyźnie i na terenach ościennych, Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego XXXVIII, 49-72.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р Періца Шпехар

д-р Мацєй Тшецєцький

Археолог. Випускник Варшавського університету. Із 2003 р. – співробітник Інституту археології та етнології ПАН (Варшава). Лауреат нагороди Прем’єр-Міністра Республіки Польща за найкращу докторську працю (2012).
Наукові інтереси: методи аналізу та інтерпретації археологічної кераміки, історична і ландшафтна археологія, археологія багатошарових пам’яток.
Автор/співавтор та редактор/співредактор понад 80 наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). M. Auch, M. Bogucki, M. Trzeciecki
2012. Osadnictwo wczesnośredniowieczne na stanowisku Janów Pomorski 1, (w:) M. Bogucki, B. Jurkiewicz (red.), Janów Pomorski, st. 1, gm. Elbląg. Wyniki ratowniczych badań archeologicznych w latach 2007-2008,Tom 2: Od późnego okresu wędrówek ludów do nowożytności (Truso Studies1), Elbląg, 23-232.
2). M. Trzeciecki
2016. Patterns of Diversity: Using Ceramics to Examine the Social Topography of the Medieval Town of Płock, Poland, (w:) B. Jervis, L. Broderick, I. Grau Sologestoa (red.), Objects, Environment and Everyday Life in Medieval Europe (Studies in the History of Daily Life 800-1600, 3), Turnhout, 113-116.
3). M. Trzeciecki
2016. Ceramika płocka między XI a XIX wiekiem. Studium archeologiczne, Warszawa.
4). M. Trzeciecki (red.)
2016. The Past Societies.Polish lands from the first evidence of human presence to the Early Middle Ages. Volume 5: 500-1000 AD, Warszawa.
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

мгр Анджей Урбанський

мгр Сильвія Вайда

Функції: виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради). Частина ІІ: Документація”.

Археозоологи

д-р Данута Маковіч-Полішот

д-р габ. Тереза Томек

Орнітолог. Випускниця факультету біології і наук про Землю Яґєллонського університету (1967 р.). У 1971-2017 рр. – співробітник Інституту систематики і еволюції тварин ПАН, з серпня 2017 р. – на пенсії. Окрім вивчення сучасних птахів (докторат 1976 р., габілітація 2003 р.), спеціалізується на палеоорнітології — опрацьовує рештки викопних птахів як з палеонтологічних знахідок, так і з археологічних розкопок.
Авторка/співавторка понад 100 наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). T. Tomek, Z. M. Bocheński
2009. A key for the identification of domestic bird bones in Europe: Galliformes and Columbiformes, Kraków.
2). T. Tomek, Z. M. Bocheński, P. Socha, K. Stefaniak
2012. Continuous 300,000-year fossil record: changes in the ornithofauna of Biśnik Cave, Poland, Palaeontologica Electronica, 15.1.2A: 20 p.
3). Z. Bocheński, Z. M. Bocheński, T. Tomek
2012. A history of Polish birds, Kraków.
4). T. Tomek, Z. M. Bocheński, K. Wertz, E. Świdnicka
2014. A new genus and species of a galliform bird from the Oligocene of Poland. Palaeontologia Electronica 17.3.38A: 15p.
Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р Мірослава Забільска-Кунек

Археолог. Випускниця Інституту археології Університету Міколая Коперніка в Торуні (магістр 2008 р., докторат 2013 р.). З 2013 р. – співробітник Інституту археології Жешівського університету.
Спеціалізується на археозоологічних дослідженнях, передусім, на археоіхтіології (вивчення решток риб, виявлених на археологічних пам’ятках).
Авторка/співавторка понад 20 наукових публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). A. Pluskowski, Z. Sawicki, J.-M. Shillito, M. Badura, D. Makowiecki, M. Zabilska-Kunek, K. Seetah, A. Brown
2014. Biała Góra: The Forgotten Colony in the Medieval Pomeranian-Prussian Borderlands, Antiquity 88:341, 863-882.
2). M. Zabilska-Kunek
2014. Środowiskowe i kulturowe uwarunkowania rybołówstwa ludów wybrzeży Bałtyku w V-IV tysiącleciu przed Chrystusem na przykładzie osady w Dąbkach, stan. 9 (gm. Darłowo), Collectio Archaeologica Ressoviensis XXXII, Rzeszów.
3). Z. Sawicki, A. Pluskowski, A. Brown, M. Badura, D. Makowiecki, L.-M. Shillito, M. Zabilska-Kunek, K. Seetah
2015. Survival at the Frontier of Holy War: Political Expansion, Crusading, Environmental Exploitation and the Medieval Colonizing Settlement at Biała Góra, North Poland, European Journal of Archaeology 18:2, 282-311.
4). M. Zabilska-Kunek, D. Makowiecki, J. Kabaciński
2016. Mesolithic Fishery in the Polish Lowland. Fish remains from the Site 9 at Krzyż Wielkopolski, Poland, Environmental Archaeology 21:4, 317-324.
Функції: виконавиця у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

Етнологи

д-р Роман Чмелик

проф., д-р габ. Лєх Мруз

Географи

д-р Кристина Балаґа

проф., д-р габ. Радослав Добровольський

Географ, геоморфолог. Випускник факультету біології і наук про Землю Університету Марії Кюрі-Склодовської (1988 р.). Із 1987 р. – співробітник Інституту наук про Землю та факультету наук про Землю і просторового менеджменту УМКС.
Спеціалізується в галузі структурної геоморфології (докторат — 1998 р., габілітація — 2007 р.) та четвертинної палеогеографії (професор — 2014 р.). Головний напрям досліджень — геоморфологія крейдових карстів і реконструкція природного середовища на підставі багатопараметрального аналізу біогенних відкладів.
Автор/співавтор понад 200 наукових публікацій (див.: researchgate.net), серед яких:
1). R. Dobrowolski
2006. Glacial and periglacial transformation of the karst relief of the northern foreland of the Lublin-Volyn Uplands (SE Poland, NW Ukraine), Lublin.
2). R. Dobrowolski, A. Bieganowski, P. Mroczek, M. Ryżak
2012. Role of periglacial processes in epikarstmorphogenesis – a case study from Chełm chalk quarry, Lublin Upland, eastern Poland, Permafrost and Periglacial Processes 23, 251-266.
3). R. Dobrowolski, K. Bałaga, A. Buczek, W. P. Alexandrowicz, M. Mazurek, S. Hałas, N. Piotrowska
2016. Multi-proxy evidence of Holocene climate variability in Volhynia Upland (SE Poland) recorded in spring fed fen deposits from the Komarów site, The Holocene 26(9), 1406-1425.
4). R. Dobrowolski, J. Rodzik, P. Mroczek, P. Zagórski, K. Bałaga, M. Wołoszyn, T. Dzieńkowski, I. Hajdas, S. Fedorowicz
2018. Environmental conditions of settlement in the vicinity of the medieval capital of Cherven Towns (Czermno site, Hrubieszów Basin, Eastern Poland), Quaternary International 493, 258-273.
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р Пшемислав Мрочек

Географ. Випускник магістратури з географії Університету Марії Кюрі-Склодовської (1999 р., спеціальність — гідрокліматологія). Із жовтня 1999 р. – співробітник Інституту наук про Землю (до 2012 р.) та факультету наук про Землю і просторового менеджменту УМКС.
Спеціалізація — четвертинна палеогеографія Центральної Європи, палеогеографічна реконструкція на підставі вивчення лесів і викопних ґрунтів. Головний терен досліджень — смуга Південнопольських височин, Західна і Центральна Україна. У науковому доробку — важливі публікації в галузі генези лесів і еволюції лесових покривів у верхньому четвертинному періоді, у тому числі дві монографії про мікроморфологію лесово-ґрунтових секвенцій, а також одноосібні монографії (2008, 2018). Окрім участі в проекті “Золоте яблуко…” співпрацює з широким колом археологів, з якими провів геоархеологічні дослідження різночасових пам’яток, зокрема, Броноціце (Мєховська височина), Краків-Спадзіста (Краківсько-Ченстоховська височина), Вільчице (Сандомирська височина).
Автор/співавтор понад 400 наукових публікацій (див.: researchgate.net; UMCS), серед яких:
1). P. Mroczek
2008. Interpretacja paleogeograficzna cech mikromorfologicznych neoplejstoceńskich sekwencji lessowo-glebowych, Lublin.
2). P. Mroczek
2013. Recycled loesses – a micromorphological approach to determination of local source areas of Weichselian loess, Quaternary International 296, 241-25.
3). R. Dobrowolski, P. Mroczek (red.)
2014. Potencjał przyrodniczy a zrównoważony rozwój powiatów Polesia Lubelskiego, Lublin.
4). P. Mroczek
2018. Późnovistuliańsko-holoceńska ewolucja lessowych gleb płowych wyżyn południowopolskich w świetle badań mikromorfologicznych, Lublin.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р габ., проф. Університету Марії Кюрі-Склодовської Ян Родзік

Географ, геоморфолог. Випускник факультету біології і наук про Землю Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (1986 р.). З 1973 р. – співробітник Інституту наук про Землю, пізніше – факультету наук про Землю і прострового менеджменту УМКС. У 1982/1983 і 1992/1993 рр. був працівником Інституту геофізики ПАН у зв’язку з участю в річних експедиціях на Шпіцберґен.
Спеціалізується на вивченні погодно-кліматичних умов сучасних рельєфоутворюючих процесів в Арктиці, зокрема, на Шпіцберґені (докторат) та природних і антропогенних чинників ерозії ґрунтів і утворення ярів на Люблінщині (габілітація).
Автор/співавтор понад 300 наукових публікацій (див.: researchgate.net), серед яких:
1). J. Rodzik, T. Ciupa, G. Janicki, W. Kociuba, A. Tyc, W. Zgłobicki
2008. Współczesne przemiany rzeźby Wyżyn Polskich, (w:) L. Starkel, A. Kostrzewski, A. Kotarba, K. Krzemień (red.), Współczesne przemiany rzeźby Polski, Kraków, 165-228.
2). M. Dotterweich, J. Rodzik, W. Zgłobicki, A. Schmitt, G. Schmidtchen, H-R. Bork
2012. High resolution gully erosion and sedimentation processes, and land use changes since the Bronze Age and future trajectories in the Kazimierz Dolny area (Nałęczów Plateau, SE-Poland), Catena 95, 50-62.
3). J. Rodzik, P. Mroczek, T. Wiśniewski
2014. Pedological analysis as a key for reconstructing primary loess relief – A case study from the Magdalenian site in Klementowice (eastern Poland), Catena 117, 50-59.
4). P. Zagórski, J. Rodzik, M. Moskalik, M.C. Strzelecki, M. Lim, M. Błaszczyk, A. Promińska, G. Kruszewski, A. Styszyńska, A. Malczewski
2015. Multidecadal (1960–2011) shoreline changes in Isbjørnhamna (Hornsund, Svalbard), Polish Polar Research 36:4, 369-390.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

д-р габ. Пьотр Заґурський

Географ, геоморфолог. Випускник Університету Марії Кюрі-Склодовської. Із 1994 р. – співробітник Закладу геоморфології (до 2011 р. – Інститут наук про Землю, з 2011 р. – факультет наук про Землю і просторового менеджменту).
Спеціалізується на полярних дослідженнях процесів у пара- і перигляціальних зонах, зокрема, літоральною зоною (докторат 2003 р., габілітація 2014 р.). Серед інших інтересів – стратиграфія і палеогеографія плейстоцену та використання фотограмметричних методів та GIS/GPS у природничих та археологічних дослідженнях.
Автор/співавтор та редактор/співредактор понад 50 наукових публікацій (див.: researchgate.net), серед яких:
1). P. Zagórski
2005. NW part of Wedel Jarlsberg Land (Spitsbergen, Svalbard, Norway), Orthophotomap, scale 1:25000, (w:) K. Pękala, H. Faste Aas (red.), Zakład Geomorfologii, Instytut Nauk o Ziemi, Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej, Norsk Polarinstitutt, Tromsø, Lublin.
2). P. Zagórski
2011. Shoreline dynamics of Calypsostranda (NW Wedel Jarlsberg Land, Svalbard) during the last century, Polish Polar Research 32, 67-99.
3). P. Zagórski, G. Gajek, P. Demczuk
2012. The influence of glacier systems of polar catchments on functioning of the coastal zone (Recherchefjorden, Svalbard), Zeitschrift für Geomorphologie 56:1, 101-122.
4). P. Zagórski, M. Harasimiuk, J. Rodzik (red.)
2013. The Geographical Environment of NW Part of Wedel Jarlsberg Land (Spitsbergen, Svalbard) (Środowisko geograficzne północno-zachodniej części Ziemi Wedela Jarlsberga (Spitsbergen, Svalbard), Lublin.
Функції: виконавець у ґранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

Історики

д-р габ. Катажина Блаховська

д-р Яцек Федушка

Старший зберігач фондів (кустош) Замойського музею в Замості, історик, музейник, почесний член Міжнародного Наполеонівського товариства і Польського народознавчого товариства.
Наукові інтереси: історія м. Замостя і Замойської фортеці (XVI-XX ст.), багатокультурність Замостя і регіону, історія наполеонівської епохи та польських національно-визвольних повстань (передусім, листопадового повстання 1830-1831 рр.), військова історія і теорія (зокрема, фортифікації на східних землях колишньої Речі Посполитої XVII-XIX ст.), нумізматика і спеціальні історичні дисципліни.
Вибрані публікації в галузі нумізматики:
1). J. Feduszka
1999. Zamojska część skarbu monet rzymskich z Żulic, “Wiadomości Numizmatyczne” R.XLIII, z. 1-2 (167-168), 69-98.
2). J. Feduszka
2003. Grosz miśnieńskiFryderyka II i Wilhelma III ze zbiorów Muzeum Zamojskiego w Zamościu, Zamojski Kwartalnik Kulturalny, Nr.1-2, 2001, 128-131.
3). J. Feduszka
2003. Dziewiętnastowieczni badacze i kolekcjonerzy monet halicko-ruskich, Zamojsko-Wołyńskie Zeszyty Muzealne, t. I, 85-94.
4). J. Feduszka
2005. Medale i medaliony poświęcone kanclerzowi i hetmanowi wielkiemu koronnemu Janowi Zamoyskiemu (1542-1605) od XVI do XX wieku, (w:) Jan Zamoyski wódz – mecenas – polityk. Przewodnik po wystawie, 18-27.
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”

проф., д-р Маттіас Гардт

д-р габ., проф. Інституту археології та етнології ПАН Анджей Янечек

д-р габ. Адріан Юсуповіч

Історик. Випускник Інституту історії Варшавського університету (докторат – 2011 р., габілітація – 2018 р.). У 2007–2016 рр. – співробітник (інспектор, старший інспектор, спеціаліст, старший спеціаліст) Інституту національної пам’яті. У 2013–2016 рр. – ад’юнкт-стажер, з 2016 р. – ад’юнкт Інституту історії імені Т. Мантойфля ПАН. У 2007–2017 рр. стажувався в Рейнському університеті Фрідріха Вільгельма в Бонні, Київському університеті ім. Т. Шевченка, Московському університеті ім. М. Ломоносова і Академії наук Білорусі.
Спеціалізується на польсько-руських відносинах кінця Х–XIV ст., джерелознавстві (пам’ятки руської літератури) та видавничій справі. Нагороджений стипендією Міністра науки і вищої школи для талановитих молодих науковців (2015 р.).
Автор/співавтор і редактор/співредактор кількох десятків наукових і науково-популярних публікацій (див.: academia.edu), серед яких:
1). A. Jusupović
2013. Elity ziemi halickiej i wołyńskiej w czasach Romanowiczów (1205-1269). Studium prozopograficzne, Kraków.
2). A. Юсупович
2016. «Перемышль, Червень и иные грады» и их территориальная принадлежность в конце X – начале XI в., Средневековая Русь 12, 27-62.
3). D. Dąbrowski, A. Jusupović
2017. Monumenta Poloniae Historica, Nova Series, Vol. XVI: Chronica Galiciano-Voliniana. Chronica Romanoviciana, ediderunt, praefatione notisque instruxerunt, Kraków-Warszawa.
4). D. Dąbrowski, A. Jusupović (tłumaczenie, wstęp i komentarze)
2017. Kronika halicko-wołyńska. Kronika Romanowiczów, Kraków-Warszawa.
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

проф., д-р габ. Крістіан Любке

Історики мистецтва

д-р габ., проф. Ґданського університету Мірослав П. Крук

Історик мистецтва (див.: wikipedia.pl). Д-р габілітований гуманітарних наук у галузі візантійського і поствізантійського мистецтва. Докторат і габілітацію захистив у Яґєллонському університеті. Керівник Закладу історії середньовічного мистецтва Інституту історії мистецтва Ґданського університету, дипломований кустош, куратор колекції церковного мистецтва Національного музею в Кракові (Палац Еразма Цьолка). У 1991-1992 рр. працював у Музеї Яґєллонського університету (Collegium Maius). Із 1996 р. – співробітник Національного музею в Кракові, із 2000 р. – у відділі церковного мистецтва (з 2011 р. – опікун колекції). Одночасно з 2000 р. працює в Ґданському університеті (з 2012 р. – керівник Закладу історії середньовічного мистецтва Інституту історії мистецтва).
Спеціалізується на вивченні культури та історії мистецтва Європи доби середньовіччя і нового часу, передусім слов’янського світу і Візантії, а також на дослідженні історії Церкви східного обряду в Речі Посполитій, зокрема, історії іконопису в контексті розвитку інших осередків східнохристиянського малярства.
Автор понад 160 наукових праць — статей, каталогів виставок, енциклопедичних гасел та кількох монографій (див.: academia.edu):
1). M. P. Kruk
2000. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieciątkiem w wieku XV i XVI, Kraków.
2). M. P. Kruk, A. Sulikowska-Gąska, M. Wołoszyn
2006. Sacralia Ruthenica. Early Ruthenian and Related Metal and Stone Items in the National Museum in Cracow and National Museum in Warsaw. Dzieła staroruskie bądź z Rusią związane z metalu i kamienia w Muzeum Narodowym w Krakowie i w Muzeum Narodowym w Warszawie (wersja angielsko-polska), Warszawa.
3). M. P. Kruk
2011. Ikony – obrazy w świątyniach rzymsko-katolickich dawnej Rzeczypospolitej, Kraków.
4). M. P. Kruk, A. Hola, M. Walczak (red.), wstęp: A. Betlej, M. Jędraszewski, G. Korpal, A. Wilmering, M. Groß
2018. Mistrz i Katarzyna. Hans von Kulmbach i jego dzieła dla Krakowa (wersja polsko-niemiecka).
Функції: виконавець у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

Палеоботаніки

мгр Катажина Цива

проф., д-р габ. Марія Літиньска-Зайонц

Біолог, археоботанік. Випускниця факультету біології і наук про Землю Яґєллонського університету (1982 р., напрям – біологія, археоботаніка). У січні-червні 1982 р. – стажерка в Закладі палеоботаніки Інституту ботаніки ім. В. Шафера ПАН (докторат 1996 р.). Із липня 1982 р. – співробітник Інституту археології та етнології ПАН (габілітація 2006 р.).
Наукові інтереси: вивчення рослин, пов’язаних із людиною у давнину, і які використовували в господарстві давніх землеробських спільнот. Водночас досліджує історію флори і синантропної рослинності, проблеми, пов’язані з інтеракцією людина-середовище. Проводить систематичні археоботанічні студії в Польщі та Єгипті, опрацьовує матеріали з Болгарії, Греції, Румунії, Угорщини, Словаччини, України.
Авторка/співавторка близько 200 публікацій, у т. ч. 4 монографій (див.: www.iaepan.edu.pl), серед яких:
1). M. Lityńska-Zając
2005. Chwasty w uprawach roślinnych w pradziejach i wczesnym średniowieczu, Kraków.
2). M. Lityńska-Zając, K. Wasylikowa
2005. Przewodnik do badań archeobotanicznych, Poznań.
3). M. Lityńska-Zając, K. Chwedorzewska, M. Olech, M. Korczak-Abshire, A. Augustyniuk-Kram
2012. Diaspores and phyto-remains accidentally transported to the Antarctic Station during three expeditions, Biodiversity and Conservation 21, 3411-3421.
4). J. Kruk, M. Lityńska-Zając, S. Milisauskas
2016. Gospodarka roślinna w neolicie. Studium przypadku, Kraków.
Функції: виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”.

Спеціалізовані аналізи

мгр Кароліна Блюсєвіч

д-р інж. Марія Цибульска

д-р інж. Альдона Ґарбач-Клємпка

Функції: виконавиця у гранті “Золоте яблуко польської археології. Оборонно-поселенські комплекси в Чермно і Ґрудку (Червенські Гради): хронологія і функції в світлі давніх і верифікаційних досліджень”; виконавиця у гранті “Сфінкс слов’янської сфрагістики: пломби дорогичинського типу з Чермно на східноєвропейському порівняльному тлі”.