Цікаві факти

Лунниця (скарб із Переспи, 2014 р.)

Презентуємо кілька деталей про вже відому лунницю, яка є «обличчям» лютневої сторінки у нашому календарі 😲
Лунниця входила до складу скарбу, відкритого 2014 р. в Переспі (поблизу Чермна). Вона повністю виконана зі срібла, а також оздоблена філігранню і зерню.
Лунниці – це підвіски у вигляді півмісяця. Вони відомі, передусім, у Русі (Україна, Росія), а також на території Німеччини, Чехії, Угорщини, Румунії, Скандинавії, Прибалтики і Польщі (у т. ч. в Заваді Лянцкоронській, Малопольське воєводство). Знахідка з Переспи репрезентує ґньоздовський тип лунниць і попередньо може бути датована 2-ою половиною Х – початком ХІ ст., найімовірніше – 3-ою чвертю Х ст. 🧐
Ширша інформація, фото і рисунки опубліковані в:
Wołoszyn, I. Florkiewicz, T. Dzieńkowski, S. Sadowski, E. M. Nosek, J. Stępiński, Cherven before Cherven Towns. Some remarks on the history of the Cherven Towns area (eastern Poland) till the end of 10th century, [в:] Á. Bollók, G. Csiky, T. Vida (red.), Zwischen Byzanz und der Steppe. Archäologische und historische Studien: Festschrift für Csanád Bálint / Between Byzantium and the Steppe: Archaeological and Historical Studies in Honour of Csanád Bálint on the Occasion of His 70th Birthday, Budapest 2016, 691-718. Див.

Оздоблення лунниць

Чи ставили ви коли-небудь перед собою запитання, завдяки чому оздоблення ранньосередньовічних лунниць було виконане настільки скрупульозно? 🤔
За допомогою стереоскопічного мікроскопа 🔬 нам вдалося відтворити технологію, яку застосовували середньовічні ювеліри!🧐
На поверхні лунниці зі скарбу з Переспи (околиці Чермна) вдалося виявити виразні прокреслені лінії, в які укладали візерунок із гранул срібної зерні. Ці лінії визначали планований орнамент, який виконували наступним чином: ✍️ подрібнене у порошок деревне вугілля, змішане з аравійською камеддю (гуміарабіком) (або подібною сполучною речовиною) та порошкоподібною сполукою міді, розподіляли по накреслених лініях металевої основи. Зернь укладали зверху цієї суміші, після чого пластину із нанесеним декором розігрівали до близько 650°С. 🔥Висока температура розплавляла суміш і з’єднувала окремі гранули між собою і пластиною лунниці, створюючи орнамент. Вуаля 🤗
Ширша інформація і фото опубліковані в:
Wołoszyn, I. Florkiewicz, T. Dzieńkowski, S. Sadowski, E. M. Nosek, J. Stępiński, Cherven before Cherven Towns. Some remarks on the history of the Cherven Towns area (eastern Poland) till the end of 10th century, [в:] Á. Bollók, G. Csiky, T. Vida (red.),Zwischen Byzanz und der Steppe. Archäologische und historische Studien: Festschrift für Csanád Bálint / Between Byzantium and the Steppe: Archaeological and Historical Studies in Honour of Csanád Bálint on the Occasion of His 70th Birthday, Budapest 2016, 691-718. Див.

Авари в Чермно?

Авари в Чермно? 🤔 Під час розкопок валу городища в Чермно (2014 р.) було виявлено ажурне окуття кінця пояса, яке з цілковитою певністю можна віднести до пам’яток аварського походження. Виконаний артефакт із олов’янистої бронзи, на його поверхні виявлені сліди органічного матеріалу (шкіра, тканина). В окутті збереглися дві мідні заклепки. Схожі предмети датують 750-780 рр., вони відомі, насамперед, з аварських могильників на території Угорщини. Чи таке датування може свідчити про будівництво конструкції валу у VIII ст.? 🤭 Очевидно, що ні. Знахідка окуття в насипі валу, найімовірніше, пов’язана з тим, що землю для зведення укріплень використали зі зруйнованого культурного шару поселень, розташованих неподалік. Причиною цього могла бути, наприклад, нестача доступного будівельного матеріалу в найближчому оточенні закладеного городища. Однак ця знахідка вказує на існування поселенських структур VIII ст. десь неподалік городища в Чермно. Що цікаво, предмети аварського походження відомі також із Ґрудка і Сваричева (Люблінське воєводство)🧐
Ширша інформація і фото опубліковані в:
Wołoszyn, I. Florkiewicz, T. Dzieńkowski, S. Sadowski, E. M. Nosek, J. Stępiński, Cherven before Cherven Towns. Some remarks on the history of the Cherven Towns area (eastern Poland) till the end of 10th century, [в:] Á. Bollók, G. Csiky, T. Vida (red.), Zwischen Byzanz und der Steppe. Archäologische und historische Studien: Festschrift für Csanád Bálint / Between Byzantium and the Steppe: Archaeological and Historical Studies in Honour of Csanád Bálint on the Occasion of His 70th Birthday, Budapest 2016, 691-718. Див.

“До і після”: скарб 2015 р.

Із циклу “до і після” (до і після консерваційно-реставраційних робіт) презентуємо скарб срібних прикрас (уже відомий зі січневої сторінки календаря 🤩), відкритий 2015 р. в розкопі, закладеному на валі городища в Чермно. Під досліджень у наступному сезоні з’ясувалося, що скарб було депоновано в заповненні могильної ями подвійного поховання ⚰️😲 Детальніше про це можна прочитати в нашій статті:
Wołoszyn, T. Dzieńkowski, K. Kuźniarska, E. M. Nosek, J. Stępiński, I. Florkiewicz, P. Włodarczak, Dying and Dating. A burial in the rampart of the stronghold in Czermno-Cherven’ and its significance for the chronology of the Cherven’ Towns, [в:] J. Drauschke, E. Kislinger, K. Kühtreiber, T. Kühtreiber, G. Scharrer-Liška, T. Vida (red.),Lebenswelten zwischen Archäologie und Geschichte. Festschrift für Falko Daim zu seinem 65. Geburtstag, Römisch-Germanisches Zentralmuseum Mainz. Monographien 150, Mainz 2018, 459-480. Див.

Подвійне поховання з Чермна

Одним із найцікавіших відкриттів у Чермно було подвійне поховання, віднайдене в насипі валу городища. Частково зафіксоване в 2015 р., воно було цілком відкрите у наступному сезоні. Саме з цього поховання походить скарб срібних прикрас, описаний вище. У могильній ямі знаходилися скелети дорослої особи і дитини. Дорослого поховали у частково скорченому положенні, але… без черепа! 😲 Натомість скелет дитини лежав в анатомічному порядку, одна нога зігнута в коліні, а на місці стопи була… залізна сокира! 😲 Можна стверджувати, що обидві особи були поховані одночасно. Скелет дорослої людини належав чоловіку, який помер у віці 40-45 років. Його зріст становив приблизно 170 см, а зафіксовані дегенеративні зміни можуть вказувати на тривалі фізичні навантаження. Сьогодні також відомо, що цей чоловік був позбавлений голови шляхом декапітації. Дитина померла у віці 5-6 років і за життя могла перенести легку форму анемії. Наразі ж чекаємо на результати багатьох детальних аналізів 🔬, у т. ч. тафономії, які принесуть ще багато цікавої інформації. Відзначимо, що в Чермно і раніше занотовані сліди практик, пов’язаних із декапітацією:, зокрема, під час досліджень майданчика городища у 1970-х роках в одному з розкопів відкрито скупчення людських черепів. Можливо, це сліди якоїсь масової екзекуції? 😲🧐
Детальніша інформація, а також фотографії і рисунки опубліковані в:
M. Wołoszyn, T. Dzieńkowski, K. Kuźniarska, E. M. Nosek, J. Stępiński, I. Florkiewicz, P. Włodarczak, Dying and Dating. A burial in the rampart of the stronghold in Czermno-Cherven’ and its significance for the chronology of the Cherven’ Towns, [в:] J. Drauschke, E. Kislinger, K. Kühtreiber, T. Kühtreiber, G. Scharrer-Liška, T. Vida (red.), Lebenswelten zwischen Archäologie und Geschichte. Festschrift für Falko Daim zu seinem 65. Geburtstag, Römisch-Germanisches Zentralmuseum Mainz. Monographien 150, Mainz 2018, 459-480. Див.
також
M. Florek, The history of the archaeological research on the hillfort complex at Czermno in the years 1972-1997 = Historia badań archeologicznych zespołu grodowego w Czermnie w latach 1972-1997, [в:] M. Florek, M. Wołoszyn (red.), The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe t. I, U Źródeł Europy Środkowo-Wschodniej = Frühzeit Ostmitteleuropas, t. 2, cz. 1, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Warszawa 2016, 241-273.

Енколпіони з Чермна

Окрім скарбів, у Чермно відкрито значну кількість предметів особистого християнського благочестя (девоціоналій). Серед них найпрезантабельнішими і найрозкішнішими є хрести-складні (енколпіони, пекторалі). Вони сконструйовані так, щоб усередині можна було помістити реліквії дерева св. Хреста (хрести-релікварії). У Х ст. в колі візантійської (православної) цивілізації носіння девоціоналій було дуже поширеним явищем. Зі слов’янських країн, християнізованих за посередництвом Константинополя (Болгарія, Русь), відомі тисячі девоціоналій Х-XV ст., натомість у латинському (католицькому) світі хрестики носили значно рідше.
Детальна інформація, фото і рисунки опубліковані в:
Florkiewicz, Zabytki z Czerma, pozyskane w trakcie badań 1975-1979, przechowywane w Muzeum Zamojskim w Zamościu. Katalog (załącznik elektroniczny), [в:] M. Florek, M. Wołoszyn (red.), The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe t. I, U Źródeł Europy Środkowo-Wschodniej = Frühzeit Ostmitteleuropas, t. 2, cz. 1, Kraków–Leipzig–Rzeszów–Warszawa 2016.
Відомості про енколпіони орпубліковані також в: J. Bagińska, M. Piotrowski, M. Wołoszyn, Dewocjonalia – enkolpiony, ikonki i korsunčiki, [в:] J. Bagińska, M. Piotrowski, M. Wołoszyn (red.), Czerwień – gród między Wschodem a Zachodem. Katalog wystawy, Tomaszów Lubelski-Leipzig-Lublin-Rzeszów 2012, 382.

Енколпіон 1:
Енколпіон (хрест-релікварій) бронзовий, двоскладовий (складень), у формі грецького хреста. Бічні і верхнє рамена завершуються злегка заокругленими медальйонами, які відокремлені від них виступами-“слізками”; нижнє рамено також має відокремлювальні виступи-“слізки”. Зовнішні обриси хреста підкреслені завдяки припіднятому контуру, місцями оздобленому карбуванням, яким також частково прикрашені й дуги медальйонів. Дві частини енколпіона з’єднані шарнірами, зберігся також дротяний штифт.
Аверс: у центральній частині представлений розіп’ятий Христос у довгій і широкій стегновій   пов’язці (perizonium), оздобленій насічками. Голова обернена праворуч; навколо голови помітний німб, вище — titulus. Характерною рисою зображення Христа є великі долоні, що заходять у простір бічних медальйонів; стопи спираються на підніжжя (suppedaneum), покрите насічками. У бічних і верхньому медальйонах розташовані погруддя святих, оздоблені насічками: верхньому — Пантократор або архангел, правому — Богородиця, лівому — Св. Іоан.
Реверс: у центральній частині — зображення Матері Божої з малим Христом на руках (Одигітрія). Богородиця одягнена в далматику. Голова Марії скерована ліворуч, в бік Ісуса; на голові вона має мафорій, оздоблений насічками, який вкриває також плечі Христа. Її права рука лежить на грудях, права рука Христа піднесена в благословляючому жесті благословення. У бічних і верхньому медальйонах вміщені погруддя святих, прикрашені насічками: верхньому — Св. Миколай (або Христос Спаситель, який благословляє), правому — Св. Павло (або Св. Григорій чи Св. Дмитрій), лівому — Св. Петро (або Св. Миколай).
Як на аверсі, так і на реверсі помітні інскрипції, однак їх не вдалося відчитати.

Енколпіон 2
Енколпіон (хрест-релікварій) бронзовий, двоскладовий (складень), у формі грецького хреста. Бічні і верхнє рамена завершуються злегка заокругленими медальйонами, які відокремлені від них виступами-“слізками”; нижнє рамено також має відокремлювальні виступи-“слізки”. Зовнішні обриси хреста підкреслені завдяки припіднятому контуру. Дві частини енколпіона з’єднані шарнірами, збереглися також дротяний штифт і кубооктаедроподібна підвіска.
Аверс: у центральній частині представлений розіп’ятий Христос у довгій і широкій стегновій   пов’язці (perizonium), що сягає колін. Голова обернена праворуч; навколо голови помітний хрестоподібний німб, вище — ледь читабельний titulus. Під раменами Христа виразно видніється горизонтальна балка хреста; стопи спочивають на схематично переданому підніжжі (suppedaneum). У медальйонах зображені погруддя святих: верхній — Св. Миколай, нижній — Св. Григорій, правий — Богородиця, лівий — Св. Іоан. Біля кожної постаті є дзеркальні, слабко або нечитабельні, написи. Поряд із Христом розміщено напис ХР(ЕС)ТЬ НАМЬ ПОХВАЛА КР(ЕС)ТЬ НАМЬ У(ТЕШЕНИЕ); Св. Миколай оточений слабко читабельним написом НИКОЛ, Св. Григорій — нечитабельним написом, ймовірно,  АГИ(ОС)ГРИГОР, біля Богородиці — літера Б, біля Св. Іоана літери нечитабельні, але, правдоподібно, це напис И (ИОАН).
Реверс: у центральній частині — зображення Матері Божої у повен зріст. Богородиця одягнена в далматику; її долоні піднесені на рівні грудей, навколо голови видніється німб. У медальйонах вміщені погруддя святих: верхньому — Св. Петро, нижньому — Св. Василій, правому — Св. Даміан, лівому — Св. Косма. Біля кожної фігури розташовані дзеркальні слабко або нечитабельні написи: біля Богородиці — С(ВЯ)ТАЯ БОГО(РОДИ)ЦЕ ПОМАГАЙ; Св. Петра — ПЕТРЬ; Св. Василія — ВАСИЛ; біля Св. Даміана і Св. Косми літери нечитабельні, але, ймовірно, це ДАМЯН і КОЗМА відповідно.

Енколпіон 3:
Енколпіон (хрест-релікварій) бронзовий, двоскладовий (складень), у формі грецького хреста. Його поверхня сильно пошкоджена. Бічні і верхнє рамена завершуються злегка заокругленими медальйонами, які відділені від них виступами-“слізками”, нижнє рамено також має відокремлювальні виступи-“слізки”. Зовнішні обриси хреста підкреслені завдяки припіднятому контуру. Дві частини енколпіона первинно були з’єднані шарнірами (збереглися у пошкодженому вигляді).
Аверс: у центральній частині зображений розіп’ятий Христос у довгій і широкій стегновій пов’язці (perizonium). Голова обернена праворуч, німб і titulus нечитабельні. Характерною рисою є великі долоні, що накладаються на площину бічних медальйонів; стопи спочивають на підніжжі (suppedaneum). У бічних і верхньому медальйонах вміщені сильно знищені погруддя святих.
Реверс: у центральній частині — зображення Матері Божої у повен зріст із малим Христом на руках (Одигітрія). Богородиця одягнена, ймовірно, в далматику. Голова Марії, правдоподібно, скерована ліворуч, в бік Ісуса. У бічних і верхньому медальйонах вміщені сильно знищені погруддя святих.

Кам’яна іконка з Чермна

Іншою неймовірно цікавою знахідкою з червенських девоціоналій є кам’яна іконка. Її віднайшли під час досліджень 1970-х років у східній частині майданчика городища. На ній зображено Христа в ореолі, який тримає в лівій руці Євангеліє, а правою благословляє. По обидва боки голови Спасителя розміщені літери ІС ХС.
Цей непримітний виріб — це власне підвіска у формі плаского прямокутного паралелепіпеда з потовщеним зовнішнім контуром, що творить масивну рамку. По боках іконки помітні заглиблені лінії-жолобки, можливо, сліди від кріплення тут металевої оправи, яка уможливлювала підвішування іконки (адже у кам’яній основі немає отвору).
Із території Польщі відомо заледве кілька подібних пам’яток (із Ґрудка і Белжця), але вони повсюдно поширені на просторах Візантії. Загальні риси знахідки з Чермна, зокрема, певна примітивність її виконання, дають підстави датувати іконку ХІІІ ст. і віднести до західноруського провінційного мистецтва.
У рамках опрацювання знахідок із давніших досліджень в Чермно, проведено вивчення й іконки з метою з’ясування мінерального складу сировини, з якої вона була виконана. При цьому застосовані неруйнівні методи, які не вимагали очищення поверхні артефакту.
Детальний опис, фото і рисунки опубліковані в:
I. Florkiewicz, Zabytki z Czerma, pozyskane w trakcie badań 1975-1979, przechowywane w Muzeum Zamojskim w Zamościu. Katalog (załącznik elektroniczny), [в:] M. Florek, M. Wołoszyn (red.), The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe t. I, U Źródeł Europy Środkowo-Wschodniej = Frühzeit Ostmitteleuropas, t. 2, cz. 1, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Warszawa 2016.
Інформація про іконку опублікована також в:
M. Michalik, M. Wołoszyn, Badania petrologiczne małej ikonki znlezionej w Czermnie w roku 1977, [в:] M. Florek, M. Wołoszyn (red.), The early medieval settlement complex at Czermno in the light of results from past research (up to 2010). Material evidence = Wczesnośredniowieczny zespół osadniczy w Czermnie w świetle wyników badań dawnych (do 2010). Podstawy źródłowe t. I, U Źródeł Europy Środkowo-Wschodniej = Frühzeit Ostmitteleuropas, t. 2, cz. 1, Kraków-Leipzig-Rzeszów-Warszawa 2016, 555-564.

Опис кам’яної іконки:
Іконка-підвіска прямокутна в плані, її контур виступає дещо вперед. Уздовж її боків зроблені лінії-жолобки, що вказують на існування металевої оправи. На іконці зображений Христос в ореолі, який лівою рукою тримає Євангелії, а правою благословить; по обидва боки голови вміщені літери ІС ХС. Ісус одягнений у плащ, скріплений застібкою.